Твої долоні пахнуть літом,
Твої вуста цілують сльози неба,
А серце твоє трепетно палає,
Як світляки вночі та їхнє мерехтіння…
Береза взимку тягнеться до сонця,
Від болю стогне, просить вона літа,
Живе лиш раз і потім помирає,
Але живе так довго,
Що не знає гніту.
Аліса Боняр
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
