Океан безкраїй, глибокий і синій,
Хвилі зірками обіймають небес,
Шепочуть таємні вітри свої співи,
Небо торкається сутінків меж.
Високо в хмарах пливе горизонт,
Бліде сонце торкається краю,
А море й небо — єдиний фронт,
У якому весь спокій ховаю.
І плинуть години у тихій імлі,
Що розчинились у синій воді…
Але в кінці, між хвиль і добра,
То очі твої дивляться вглиб неба
Той океан — це погляд твій ніжний,
А небо — безкрая блакить очей,
Де гублюся я, як човен нестримний,
Тоне у глибині, мрійних ночей.
Тьмяний Багнет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
