ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Новинки    Твої очі

Твої очі

Твої очі, мов зорі на небі яснім,
Вони світять у темряві, гріють мене,
Кожен дотик — як промінь у ранковій імлі,
Мов весняний світанок, що в серце веде.

Твій сміх — це мелодія, ніжний мотив,
Що луною бринить у душі моїй тихо,
Твої руки — мов вітер, ласкавий, грайлив,
Що розвія сум і дарує надію.

Я шепочу до вітру твоє ім’я,
І він несе його крізь простір і час,
Бо любов, що між нами, вічна й жива —
Це безмежний політ двох споріднених душ.

Твоє серце — це вогонь, що палає в мені,
І теплом огортає в найхолодніші дні,
Між нами немає ані меж, ані стін,
Лиш любов, що веде крізь світів лабіринт.

Я ловлю кожен подих, кожен твій рух,
Мов весняний дощ, ти наповнюєш дух,
Ти — мій маяк у бурхливому морі,
З тобою я знаю, що десь є наш берег.

Кожен день із тобою — це вічність і мить,
Це мрія, що разом з тобою летить,
Нам судилося разом писати цей шлях,
Де любов наша — зірка, що сяє в серцях.

Присвячується моїй єдиній і не повторній Коваль Софії Віталіївні
Фоміч Валерій Андрійович

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Автор: 

Фоміч Валерій Андрійович

Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]