Твій голос ніжний, мов струна,
Торкнеться серця в глибині,
Твій погляд – зірка чарівна,
Що світить в темряві мені.
Твоїх долонь тепло ясне,
Як літній день, що душу гріє,
Твій сміх – мелодія проста,
Що всі тривоги склеює миттєво.
Я б мовчки поруч йшов з тобою,
Вдивлявся в очі безкінечні,
Твоя краса – це світ новий,
Що серце робить безкінечно.
І в кожнім подиху нічнім,
У кожнім слові, що зринає,
Моє кохання, мов псалом,
Твоє ім’я лише співає.
Дата: 20 грудня 2024 р.
Богдан Вакуленко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
