Ми всі актори власного життя,
І світ для нас – великий театр.
Вигадуємо дії й репліки буття
І робимо все це ми акт за актом.
Ми граємо одразу декілька ролей,
І маски – то для нас звичайна річ.
Та чи ми справжніх бачимо людей,
Коли стикаємося з ними віч-на-віч?
Ми при незручностях тікаєм за куліси,
Так ніби помирає черговий герой.
Нам легше скорчити дурні грімаси,
Аніж попри біду залишитись собой.
Хоч сцена це для нас звичайне місце,
А ми на ній – актори власного буття.
Бійцями треба бути з чистим серцем,
І гідними творцями справжнього життя.
Елла Уінд
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
