Тебе вже немає в молитвах моїх. Бережи себе.
Хоч ти й не поруч,
Відчуття, що роблю щось не так – гріх
Хтось тягне на дно, мов тягар-ворог.
Боюсь, що станеться лихе, не хочу.
Щастя – ілюзія, поруч – моє,
Але рветься, коли ти далеко, мов шов…
Поруч з тобою – гормон щастя б’є, мов вино
Забуваю проблеми, як разом,
А на відстані – тверезо мислю,
Питання нікчемні, непотрібний сарказм…
Хочу, щоб чули, щоб вислухали вільно.
А ти звинувачуєш мене в почуттях моїх?
Фантазіями називаєш, знецінюєш…
Не я відповідальна за твій гнів,
Але винна себе відчуваю, мов тінь.
Ти кажеш, що я провокую слова,
Що винною була,
маніпуляція клята. ха-ха
Ти сам почав ту гру, що обіцяв – нізащо
Багато хорошого і болю багато.
Даєш мені захлинутись в сльозах,
і спокійно лягаєш на ліжко
Байдуже, не бійсь…
Маніпуляція, продуманий жах,
Слова мої під сумнів ставиш, мов сіль
А завтра приїду, забуду все,
Накурюсь, і знов буду любити,
"Тягне на дно" – не вірю
Нехай несе!
Ти ж такий хороший, правда?
Марія
