Сказав слова останні , що кохаєш,
Сказав мені все добре ,не судилось,
Бо з ангелами вже відпочиваєш.
Прийшла біда в наш дім, мені й не снилось.
Не вірю я , що більше не почую,
Тих теплих слів від тебе вже ніколи.
І рук тепло вже більше не відчую
Померкло враз без тебе все довкола.
А хто ж тепер погляне в мої очі,
Вже не обіймеш й ніжно усміхнешся,
Які тяжкі ті одинокі ночі.
Хто ж знав тоді, що ти не повернешся.
Хотів ти мене з квітами зустріти.
Та квіти принесли тобі , герою,
А як тепер мені без тебе жити.
Навіки попрощалася з тобою.
Я знаю , що пішов ти захищати,
Ту рідну землю на якій зростали.
Тепер тебе ві сні буду чекати
В садах,в яких світанок зустрічали.
12.01.2023.
Автор: Людмила Сун-Дун-Чан
( Верховчанка)
Людмила Сун-Дун-Чан
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
