Ой, ти, Коляд,Коляда,
Ніч у хату загляда,
У господаря питає,
Де дівчина молода?
Щоб сонцеворот трапився
І Коляда народився,
Ти незайману дівчину
Карачуну в жертву дай!
В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/ Двічі
Ось Коляда й народився,
І щоб він весь рік світився,
Треба забивать телят
І курчат, і поросят,
І малесеньке ягнятко,
М’ясо щоб тобі на стіл,
А дух жертви, а дух жертви,
А дух жертви – на простір.
В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/двічі
Бо цей дух- та сила є,
Що світило рухає…
Щоби сонце нас зігріло-
Смерть колесо розкрутила…
Їй ти жертву віддавай,
В хаті довго не ховай,
Щоб в хліві була худоба,
А на столі- коровай.
В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/двічі
Якщо крові не проллєш-
На жертовник сам підеш…
Сонце гріє наш той мир,
Де прикрасить жертва при,
Що Морозу Діду дай
За майбутній урожай,
За приплід в твоїй господі,
За прибуток у городі,
За телят і поросят,
Що підуть на стіл до свят…
В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай ../двічі
Жертвою будь-хто стає,
Хто вбивать перестає…
Щоб круглОріч їсти сало-
Жертв Ярилі дай чимало…
В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/двічі
Лапа Андрій
