Ти

Твої слова, як найгостріше лезо,
Твій погляд, мов зимовий день,
Так зваблював мене щоденно, що забував я навіть, ким я є.

Твої слова, що сказані були у даль,
Здавались так мені близькими,
Це ніби сонця промені, ясні, були,
Що відкривали очі мої, у скрутній хвилині.
Катинський Денис