Тихо-тихо йшла…наближалася…
До плечей твоїх я торкалася…
Я теплом твоїм огорталася…
Поцілунком вуст обіймалася…
Своєрідна гра з долею була.
Ти забрав слова, що співав щодня.
Сильний ураган обірвав дурман.
Все окей, все гуд,
Наче б то салют.
Не колише вже вічне і живе…
Не торкають знов слова про любов.
За туманами, за дурманами…
У далеких днях, десь сховався страх.
Відлетів, як птах крил останній змах.
В пам’яті тайник заблукав і зник.
Цей безумний рік…
І душі цей крик!..
ND♥️
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
