Ти чуєш як стало тихо навкруги?
Як щохвилини губиться в просторі шум машин?
Що ніби світ ізолювавсь, від метушні,
Що навіть шороху не чути із шпарин.
Кудись співанки ранніх пташок позникали
Мелодію ранку з світанком хтось викрав
Яку щоденно, з першим променем встрічали
Який тендітно, румʼяну щічку торкав
Загубились хвильові ритми природи.
В тиші, стрімко біжить джерело
Вже не дзижчить смугастий джміль у породи
Де розстелилося квіткове панно.
Ніби все чим ти жив, підмінили,
Закоркували в пляшчину пусту.
Від справжнього світу сховали,
Лишивши слухати казку нову.
06.10.2024 00:53
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
