Хто ти? Питання, що в серці дзвенить,
Як вітер в степу, що не знає меж.
Ти — мільйон листів, що в книжці тліють,
Ти — голос століть, що в душі бренчать.
Ти — воїн, що б’ється за волю святу,
Ти — слізьми матері, що в небо летять.
Ти — слово, що в пісні лунає скрізь,
Ти — корінь, що в землю глибоко проріс.
Ти — іскра, що в темряві світ несе,
Ти — прагнення правди, що в серці росте.
Ти — час, що минуле в майбутнє везе,
Ти — вічне питання, що в душі живе.
Хто ти? Ти — Україна, що встала з вогнів,
Ти — дух, що не зламає жоден тиран.
Ти — мільйони історій, мільйони дібров,
Ти — вічність, що в кожному з нас живе.
Ти — боротьба, що не знає кінця,
Ти — надія, що в кожному серці цвіте.
Ти — питання, що вічно живе,
Ти — відповідь, що в кожному з нас росте.
Дмитро Зенкін
