Ти згадаєш

Усі лани покохаєш
І сине небо ти згадаєш,
Коли у серці стрягне куля,
Коли відмовчиться зозуля.

Згадаєш друзів й ворогів,
Буйні хвилі всіх морів,
Поля, родючії ґрунти…
Кохання не забудеш ти.

Як сонце вигріва Дунай
І сіда за небо край,
Як гучний вітер бив у очі
Й стогнали дні робочі.

І поки тобі ще байдуже,
Запам'ятай, мій милий друже:
Усі лани ти пригадаєш
Та й синє небо покохаєш.
Хавжу Марія