Ти можеш казати про те,
Що щастя у всіх присутнє окрім тебе,
Що кожен яскраво радіє життю,
А ти лише здатний споглядати на сіре небо.
Що щастя є тільки у тих, хто десь там живе,
Хто десь там свою родину будує та думає про те,
Куди ринути далі, щоб якомога більше того скарбу ще здобути.
Проте чи правда це, дай відповідь ти щиру.
Чи справді думаєш ти про те,
Що щастя є у всіх, але оминає лише душу твою єдину?
Подумай про це, коли відкриєш очі,
Коли побачиш небо ти,
Можливо не яскраве, проте побачиш — ось це для тебе головне.
Далі цінуй момент, коли побачиш рідних,
Які згадають про тебе за сніданком…
Побачиш посмішку ти їхню — ось це для тебе головне…
Я міг би перераховувати тобі далі,
Міг… проте не буду…
Ось тепер ти можеш спокійно собі обирати,
Якою дорогою йти далі.
Ти можеш… Іди…
Юрій Подорожний
