Ти – не випадок. Ти – не просто зустріч. Ти – знак згори. Відповідь на сто молитв.
Коли весь світ ставав сірим, злим і хмурим,
Ти стала – подихом серед тривог і битв.
Ти – мій вогонь. Де тепло. Де надійно.
Ти – мій прибій, мій берег, мій маяк.
І навіть в дні, коли мені так огидно,
Ти вірила. Ти йшла. Без жодних «як».
Ти – не позаду, не попереду – ти поруч.
Ти – не в словах, ти – в моїй душі.
Ти – спокій мій, мій прихисток і сила,
Ти – частка мене, вогонь моїй весні.
Спасибі, рідна, за погляд, за любов, за силу,
За те, що ти – незламна назавжди.
Ти – моє світло, ти – моя домівка.
Ти – не дружина. Ти – мое життя.
ARTEM VDOVICHENKO
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
