Ти – музика мойого серця,
Мій кришталевий чистий дзвін.
Нехай вона в мені озветься
Із потайних твоїх глибин.
Я буду слухати ті звуки
І тамуватиму свій біль.
Ти знову граєш? Твої руки
Збирають ноти звідусіль.
Летить мелодія чарівна,
Космічна магія луна…
Немов любов – вона нетлінна,
Немов душа – вона жива.
Солодким чаром мені поїш,
Бентежиш струни потайні.
Чому й навіщо таке робиш?
Кому ця музика? Мені?
Вікарук Ліля
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
