ТИ НЕ ЗНАЄШ

Ти не знаєш, душа як страждає,
Невідомо тобі, як болить,
Без душі народився, немає,
Камінець замість неї лежить.

Тому сльози для тебе огидні,
Слабодухість моя поготів,
Увесь вік, де лише були будні,
Поряд тебе ні дня не радів.

Ти пішов і вже сліз не буває,
Всі поділись страхи, відійшли,
А душа ще болить, як згадає,
Що колись були парою ми.

Вже на заході сонце сідає,
В небі пташка самотньо летить.
Не сумує душа, лиш зітхає,
Проявляється посмішки мить.

Ганна Зубко
02.10.2024.