Ти океан,і краплі що на тілі
Вони в’їдаються у тіло ,шкіру кров.
І погляду твого проміння вмілі не вітамін Д3 то є любов
Ти океан..і хвилі накривають..
Та доторки твої лоскочуть знов..
Думаю, що мало людей знають.
Яка вона, взаємна та любов
Ти океан , безкрайній синій простір ..
Відчувається в сплетінні наших мов…
В сплетінні тіл,
Молитиме та простінь…
Та палко так горітиме любов…
Ти океан… та берег не потрібен…
Серця так вільно б’ються без умов…
І я писатиму, не хай не так як Стівен…
Та відчуватимеш, ясну мою любов…
Владислав
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
