Ти

Я не знаю, як ти помер,
Як тобі заплющили очі,
Як уразило око твоє,
І як мати ридає щоночі.

Я ненавиджу квітень, весну,
Бо з тих пір починається пекло.
Мій Донбас горить без жалю,
Задихається так, що нестерпно.

Я не знаю похорон твій,
Як тебе цілували у скроні,
Як життя зупинилось на мить,
І як вигукнув ти у безодню.

Я сумую за " Я не палю,
Не помру без цигарки, натомість
Краще з Вами отут постою
Та послухаю вий териконів".

Я не знаю, як ти палив,
Матюкався чи божеволів,
Але знаю, що дім ти любив
І все чітко тоді усвідомив.

Я не знаю, як ти помер,
Як боліло тобі перед смертю,
Як уразило серце твоє
І як батько ридав смиренно.

(Присвячено Воїну Артему Тимченко ”Тім" 11.02.1985 – 17.04.2022), 25 ОПДБр)

Оксана Шабас