Країна в кайданах, народ у пітьмі,
Століття неволі, мовчання в імлі.
Системи тиранів тримають в лещатах,
Свобода лиш мрія в задушених хатах.
Покірність вливають у кожну криницю,
Страх душить надію, мов чорна темниця.
Раби без імен, без облич, без думок,
Життя – лиш існування від зорі до зірок.
Але десь у глибинах ще тліє іскра,
Що може розпалити полум’я завтра.
Бо навіть раби мають силу повстати,
І ланцюги рабства нарешті зламати.
Анонімус Б.К
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
