Не питайте чому, я не знаю.
Може бути тому Що це Так.
Бога я теж не штовхаю ніколи,
В нього плани свої, не простак.
Запитати б його чого хоче?
Нащо робить отії діла.
Чи то варто приймати охоче,
Тай умовчки казати слова?
Хтось помолиться, може почує.
Інший в серці молитву несе.
Бог один, що про нього пілкує.
Вседобово, – тут Ангели Є.
Вірте ви, або все відкидайте.
Не питайте чому так живем.
Поки ділите віри на різні,
То Месія до нас не прийде.
Він один. Нас же дуже багато.
Кожен тягне в свою сторону.
Він охоче пішов би поспати.
Закінчив би війну, не одну.
Але треба на вуха шептати.
Ще й поради усім надавать.
Краще б справи його нам не знати,
Бо не будемо тихо ми спать…
Ось відомий волає за волю,
А увечор іде в казіно.
От така вона божая доля,
Він не знає помислів його.
Не питайте мене, бо не знаю.
Не розумний, не мудрий, тощо.
Тихо, мовчки його викликаю:
Дай нам сил, Тому й буде за Що.
Геннадій Вінницький
02/08/2024
Геннадій Вінницький
