Все ще точиться війна,
З нею ллються кров і сльози.
Від російської орди
Не позбулися загрози.
Перестаньте зло чинить,
Заспокойтесь московити.
Зброєю новітньою
Вас готові ми зустріти.
Ми нікому не дамо
Верховодить над собою.
Нищити негідників
Нам судилося судьбою.
З України виженем
Всю московськую сволоту
І назавжди відіб’єм
До загарбництва охоту.
А негідницю Москву
Змусимо остерігатись
І зі зброєю до нас
Більш ніколи не вриватись.
Ми очистимо свій край
І від власного в нім зброду,
Від посібників Москви,
Зрадників свого народу.
Синьо-жовті прапори
Майорітимуть повсюди.
Трупом ляжуть вороги.
Перемогу ми здобудем.
Власними очима світ
Оглядатиме руїни,
Що залишила орда
На теренах України.
Ми не пожалієм сил
Україну відродити,
Українськую красу
Знову світові явити.
Слава її прогримить
Серед вільних націй світу,
Серед всіх борців за мир,
За прогрес, життя без гніту.
Гордий будь, народе мій,
Діями синів завзятих,
Непоборних, сміливих,
У важких боях звитяжних.
Подвиги їх бойові
Дух свободи озаряє
І до перемоги нам
Кожен день всіх наближає.
І росте захоплення
Мужністю всього народу.
Стійко зносить він все зло
І відстоює свободу.
10 серпня 2022 р.
А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)
