То таке життя

У березні десь двадцять другого
Скінчилось СВО.
З під Київа тоді
Пішло російське зло.

А влітку двадцять третього
Закінчилась війна.
І почалось потворне
Скажене й зле життя.

Закінчилась тоді,
Коли всі зрозуміли,
Що швидкий контрнаступ
Можливий лише в мрії.

Коли всі припинили
З дня на день щось чекати.
Коли один від одного
Щось стали вимагати.

Коли за вдячністю від українців
Всі вишукались в чергу.
Коли у спорах «винен хто»
Стали здавати нерви.

Обстріл коли став черговим,
Наче іде за графіком.
Смерть й руйнування загубили
Своє, що було, враження.

Коли слова нові скінчились
Для росіян й їх армії.
Коли новини про корупцію
Війну у тінь відправили.

Коли почали обговорювати,
Де гроші далі брати.
Коли відпустки для військових
Щорічні розпочали.

Коли і влада розгубилась,
Кому іти в солдати.
І депутатів намагаються
Вже мобілізувати.

Війна скінчилась. Розпочалось
Смертю оздоблене життя,
В якому «йдуть військові дії» -
Проста новина чергова.

Живуть в якому як у клітці,
По замкнутому колу.
Як розірвати? Вихід де? -
Нікому невідомо.

Імунітет запрацював.
Вірус війни блокований.
Вже не смертельний і долається
Звичайною хворобою.

Життя із звичкою хвороби,
Що шрами залишає,
Неначе так і має бути,
Країною гуляє…

04-09-2023