Тобі підходить і травневий дощ,
Що краплями залишився на віях.
В твоїх очах і велич гір, де знов
Я намагаюсь віднайти спасіння.
І легка тінь від посмішки тобі,
Підходить, ти від мене не сховаєш.
Як завмирає слово у душі,
Тебе твій кожен подих прикрашає.
Волосся кучерявий водоспад,
Що по плечах розлився, так пасує.
Чарівний, наче щастя аромат
Я розумію, як тебе люблю я.
Хай скажуть – " Ідеалів вже нема",
Я посміхнусь на це, тебе згадаю.
Тобі підходить більше всіх… Це я,
Поет, тебе що в віршах оспіває.
Вікторія Тодавчич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська