аби квіткою був ти,
назвала б хризантемою.
бо кохання твоє таке ж біле.
з виду, ти – такий самий
невинний та дуже милий.
а посмішка та, немов
другий наш світ, але без гріха людського.
коли пелюсток перший твій впаде,
буде сумно, но не заплачу
але не пелюсток ти зовсім вже,
та ти ніколи не зав‘янеш.
букет той поблякнув,
як кохання твоє.
ще вчора, вже сьогодні та завтра.
закінчилось все що було між нами,
як запах квітки зів‘ялої.
щоб зберегти любов,
засушу я декілька квіток.
Лермонтов той збереже почуття,
що зблякнули часом буття.
dia
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
