Тривога

Мені тривожно, лячно, бо тривога,
Сиджу оце на стулі і гадаю,
Якщо ж приліт, куди повзти і де знайти берлогу,
На неї всі надії покладаю.
Не знаю що в башкі у тих ублюдків,
Ідеш на зміну, дай Бог щоб не останню,
Ті гниди і скоти не маючи розсудка,
Весь час нам шлють з любов’ю привітання.
Щоб згнили ви кацапи всі до краплі,
І не залишилось від вас живого місця,
Ми дружно візьмемо до рук міцнющі граблі,
Щоб нагребти на ваші дохлі туші листя.
Де той Ляшко подівся і його де вила,
Щоб прикопать мордву у яму вигрібную,
Для цей роботи завжди будуть час і сила,
І після цього тільки всі ми запануєм!!!
Сердюк Андрій