Чекання і розлуки, і печалі…
Такі сумні, примарні відчуття.
Були часи, коли любов ми взнали
І в унісон так стукались серця…
Були часи, коли ми зовсім юні
За руки під дощем неслись…
Не торкали нас нотки суму,
Відкриті, щирі ми були колись…
З роками наше серце зачерствіло,
Чи пастка болю перекрила Світ?
Але, та іскра знову загоріла!
І, як раніше, в грудях все кипить!
Хіба підвладні почуття старінню!?
Ці запитання ставили собі…
З роками, по-чудесному велінню,
Наші чуття настоялись в вині.
Тепер по-іншому сприймаєш погляд…
В очах його ти пестиш миті…
Тріпоче так душа…і спогад,-
З обіймами кохання в вир злетіти…
ND💗
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
