Туга

Без рими. Просто почуття.

Не відпускає туга за рідними
За тими, хто серця частинку забрав.
Чи може сліз я ще всіх не виплакала,
Чи може просто вирує пекуча печаль.
І не лікує час що летить, наче, птах,
І біль в душі не зникає…
Сама собі ставлю купу питань:
Чому все так? Навіщо? Хто знає?
Адже, ніколи, я більше вас не побачу
І голосів не почую ніжних таких.
А скільки слів, я і ще не сказала,
А скільки у відповідь не почула їх.
Мабуть, колись цей смуток покине мене..
Й життя продовжиться далі..
Та знаю точно, що спогади не полишать
І жити будуть й надалі…

T. Prokof’єva