ТУГА

Біжить
Дорога степова.
Заграє жайвір , чи то
заспіває.
А в небі місяць
Весело гукає.
І чутно, як біжить
Кудись моя нога.

Залізла туга
Крижана
В мої думки ,
У сни забралась.
І як я вже
не намагалась
Вона стриміла там щодня. .

От так і йшли
Вона і Я.
Сховалася в душі
Напруга.
Всміхалась , загорнувшись
туга.
Тепер із нею ми –сім’я.

Людмила Гнатюк