Туман

Туман..
День звичайний,але якийсь не такий,
І все місто ніби перестало говорити.
Усі сховалися по своїх домівках,
І ніхто не сміється проходячи повз тебе.
Лише ти йдеш дорогою і думаєш,
Думаєш про своє життя,
Таке ж дивне як і цей день..
Шукаєш свою дорогу,як поїзд свою колію,
Але він знаходить її,а твій шлях якийсь заплутаний.
Навіть твої вуста,промовляючи кожен день одні й ті самі слова,глаголять їх по різному..
Любов?Ненависть? Хоч якісь почуття..?
Але ти вже звиклась з цим тужливим життям,
І просто чекаєш на той шлях ,
Ніби поїзд свою колію,свій щоденний путь..