Туман

Такий розкішний й загадковий
Огортає цілі села й міста
І здаються нам пустими
Цілі площі й дороги.
Хоч й оманливий ти
І ніби залишаємось навколо
Тільки я і ти
Але це омана
Яку створив усім навколо ти
Ми не самі й не забуті
Не загублені й не втрачені
Ми просто люди
Звичні й любі
Добрі й чесні
Сильні класні
Але ввів в оману нас ти
Хоч ми й губимось навколо
Й здатні при тобі робити помилки
Ми не боїмось тебе, тумане
Адже ти лише завіса
Що скоро вже невдовзі пропаде
І наші душі вже не огорне…
Алексєєв Віктор