Ми маємо тупі стандарти
Проблему маєм лиш одну
Ми завжди в пошуках достатку
І вічно повзаєм по дну
І я не виняток із правил
Скоріш я хочу стати ним
Та мабуть це займе століття
Та мабуть біс уже із тим
І скільки б часу я не втратив
Аби фіналу досягти
А я мов мученник проклятий
Уперто йтиму до мети
І хай там що собі гадають
Пропащі душі навкруги
А я мов мученник проклятий
Уперто йтиму до мети
Нехай до крові зтру я ноги
Нехай все тіло ломить біль
А я мов мученник проклятий
Одну лиш маю тільки ціль
А от коли її дістанусь
Тоді вже мабуть зможу я
Самотнім в спокої зостатись
хоч щось зробивши за життя
Кобеляцький Тарас
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
