Біжи, біжи друже, але тебе наздожене голос совісті
Той самий погляд в небо і не добитий герой не закінченої повісті
Я на ногах, а це значить, що бій триває. Значить є всі шанси
Кружить втома у безкінечному вальсі. Прокинувся і вперед, тільки одягну капці
Слова порушують гармонію і тиша втрачає свою красу
І кожен раз смерть лукаво посміхається наточуючи свою косу
Бачу, як летять камені. Хто знає, вистою чи впаду!?
Хто знає, до вершини дійду чи доповзу!?
Я роблю одні й ті самі помилки!
Скільки ще разів граблі поб’ють мою голову!?
Наче все норм, але в процесі гасне полум’я
І ти мерзнеш від мого холоду
Я літаю чи я лежу! Але втрачаю голову,
Коли відчуваю твою доброту
І мені соромно за свою поведінку.
Напевно краще помовчу
Дмитро