У тихім шепоті зоряних трав
Складає вітер таємний слова.
Там, де світанок ніч зустрічає,
Мрія у серці тихо зростає.
Ховаюсь в тіні – шукаю себе,
Світло крізь пальці несе щось нове.
Далеко за обрій лине мій крок,
Де кожен світанок – мов перший разок.
Часом я падаю, часом лечу,
Правду у світі знайти я хочу.
В зоряній тиші світ не мовчить –
Серце в надії вічно бринить.
І хай заблукаю – шлях віднайду,
Світло у грудях я збережу.
Бо поки вітер несе мої сни,
Вічні надії в душі нездоланні.
ДАРИНА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
