Уві сні

Тільки не зникай без слів та мовчання..
Залиш хоча б якісь адреса та листи
Залиш хоча б один слід у цьому сні
Залиш та замкни свій сором’язливий подих
Невже тобі не набридло ховати свої блакитні очі?
Невже тобі не прикро від цієї весни?
Яка знищила нас, у попіл.
Чому тобі байдуже на мої вірші?
Чому тобі просто не прийти…
Чому тобі просто не зникнути з моїх видінь?
Прийди, та запали свої чарівні очі,
Які вже давно не такі.
Прийди, та замкни мене у своєму просторі
Щоб ми могли разом, споглядати на нічні зірки
Ці зорі.. які схожі на твої очі..
Такі різноманітні як твій гардероб
Такі вишукані неначе діамант
Такі затьмарені та блакитні як небо.
Уявляєш, я не припиняю дивитись на них ще з холодної осені.
Я думала, що шукала тебе у нічних зорях та порах року
А виявилось, що потонула уві сні.
Анастасія