ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Воєнні    УКРАДЕНА ДОЛЯ

УКРАДЕНА ДОЛЯ

  • Лірично-поетична композиція про болюче "УКРАДЕНА ДОЛЯ", написана творчим дуетом у складі Королеви Гір Клавдії Дмитрів та Стефанії Терпеливець

    УКРАДЕНА ДОЛЯ

    ДОЛЯ УКРАЇНИ

    Доля України й вишиття,
    Ко́ршуном красунечка прибита,
    В рідної скалічене життя,
    Кров’ю, як водицею залита.

    Знищити взялися вороги,
    Топчуть, спопеляють нашу неньку,
    Рі́ки з кро́ві, в кро́ві береги́,
    Кулі застрягають у серде́ньку.

    Горе, що прине́сла нам орда,
    Біль, який доводиться терпіти,
    З ворогом вселилася біда…
    Ви́стоять рідненькій, не зомліти.

    Ки́лимом не встелена земля,
    Мінами всіває ворог рясно,
    Скрізь сліди убивці-моskаля,
    Ірод не дає нам жити щасно.

    Шмаття з України, сльози й біль,
    Знищена, знівечена красуня,
    Стерти із лиця – ворожа ціль.
    Довго йтиме від війни відлуння.

    Доля України і хрести,
    Згарища, могили і руїни.
    Як же всі хрести ці пронести́?
    Як же відновити наші сті́ни?

    03.02.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

    ***

    Доля України й вишиття
    І ця вишиванка нині чорна.
    Спалене, понищене життя,
    Що попало ніби в тугі жорна.

    Вороги нам горе принесли
    Й біль, який доводиться терпіти,
    І в такі обійми узяли,
    Що боїться ненька в них зомліти.

    Ріки з крові, з крові береги,
    Мінами усіяна рясно.
    Постарались кляті вороги,
    Щоб не жила Україна щасно.

    В шмаття одягнули, в кров і біль.
    Знищити задумали неньку.
    Зруйнувати все- ворожа ціль,
    Але тішаться вони раненько.

    Бо за звірства, жахи на землі,
    Що в хрестах, у згарищах, руїнах,
    Їм горіти в пеклі у вогні
    І не бачить Україну на колінах.

    03.02.2023 р.

    ©Стефанія Терпеливець, 2023

    ЧОРНЕ І ЧЕРВОНЕ В НАШІЙ ДОЛІ

    Доля України й вишиття,
    Чорне і червоне в ній сплело́ся,
    Сталося в нас кровопролиття,
    Го́лови ще й скласти довело́ся.

    Боляче нестерпно неньці так,
    Що й свідомість мало не втрачає,
    Те́рпить біль від орків-посіпак,
    Та колін пред ними не згинає.

    Згарища тепер замість ріллі,
    Зе́рен там нема, та є лиш міни,
    Кров стікає по усій землі́,
    Серце рветься в неньки-України.

    Рі́ки повноводними стають,
    Лиш не ті, що з Божою водою,
    Кляті вороги все в наступ йдуть,
    Нам біду несу́ть вони з собою.

    Долю хто таку нам написав?
    Може нашу вороги украли?
    Та невже день світлий догасав
    Й чорні дні тому для нас настали?

    Як же нам позбутися орди?
    Як нам щасну долю повернути?
    Бачити ми будем їх сліди
    Й звірства ми не зможемо забути.

    03.02.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 972851

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]