Жовте поле,синє небо,лісосмуга в далині,
Цей пейзаж перед очима на яву і у ві сні.
Синє море, гострі гори,що торкаються
хмарин,
І зелені полонини розтяглися навкруги.
А іще степи безкраї,де свобода і вітри,
Де козацький дух і слава оселились на віки.
Також є ліси й діброви ,ріки й темні болота.
Всі прикраси із природи Україна здобула.
Ніби скульптор і художник, той ліпив,
той малював.
Бо куди не глянеш оком всюди досконалий шарм.
Ця країна ніби казка, як цвітний колейдоскоп .
Завжди вміє здивувати в який бік би не пішов.
А найбільший скарб в країні,це український народ ,
Працьовитий і веселий,в думках кожен патріот.
Можуть битись між собою,просто так і за дарма,
Та коли прийде халепа, встануть разом як стіна.
Україну не любити,може той хто тут не був,
Хто не бігав тут босоніж,не купався у ставку.
І куди б в цей час буремний не закинуло життя,
Все ж коріння батьківщини не можливо обірвать.
