Жили собі тихо, жили собі мирно.
Та лихо спіткало нашу країну.
Ворог прийшов до нашої хати,
Колись називав себе старшим братом.
Що то за брат, що нас убиває?
Чому господь його не карає?
Сльозами кривавими серце матері плаче,
За дітьми, за сином якого вже не побаче.
Путін-негідник, за кого ти себе маеш?
Тебе ненавидять, тебе проклинають.
Кісткою в горлі у тебе ми станем.
Бо ми українці і ми не нездоланні.
Ти в пеклі згориш і зграя твоя.
А ми переможем, і будем щасливі.
Бо ми українці і всі ми єдині.
А хто з мечем до нас прийде.
Від меча і загине!
Храпова Людмила
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
