Повірь нам Боже, Україна це той рай,
Де жити ми завжди б хотіли.
І просимо Тебе, Ти нам подай,
Щоб ми тут жили і раділи.
Бо тут жив наш козацький рід,
Тут наші корні проростали.
Тут наш Тарас, у друзів попросив ,
Щоб у землі його, цій вільній, поховали.
Тут вся земля насичена любов’ю.
Тут завжди чисту воду п’єш.
Усе тут рідне, і знайоме все до болю.
Життя щасливе тут, воно фонтаном б’є.
Любіть же друзі Україну нашу.
Любіть всім серце, як ніхто так не любив.
Від краю і до краю, від Карпат і до Дунаю.
Бо Бог її нам друзі заповів.
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
