Є на нашій планеті невелика країна,
Вона дуже красива,назва їй Україна.
Та на протязі довгих років і століть,
Безліч ворогів прагне її захопить.
В її степи вривалась Татарська орда,
Німці танками села палили й міста.
Та незламна вона залишалась завжди,
Після битв піднімалась,розцвітали сади.
Але зимнього ранку о четвертій годині,
Злі сусіди ракети їй в дім запустили.
Потонула країна в крові і сльозах,
А загарбник подумав, перемога в руках.
Та якби він історію краще вивчав,
То тоді б зрозумів,не на ту він напав.
Україна підніметься,витре сльозу,
Рани швидко загоїть,лють збере всю
свою
І в останнє пояснить усім ворогам,
Українська земля їм не по зубам.
Верещако Сергій