Україна

Україна, далека країна,
Між морем й горами, розквітла дивна.
Візьми мене і в ніч безконечну занеси,
Де краплями дощу зростають пшениці.

Україна, зелена карта на карті,
Де весняні дощі ллються без карти.
В степу широкому розливаються звуки,
Лицарів минулого ще втішають душу.

Рідна матінко, ти для мене усе,
Твій злет і падіння – це витвори мистецтва.
У словах і малюнках твоя невмирущість,
У тобі сховані всі мої красиві таємниці.

Україна, ти – моє неповторне привидіння,
Мелодія, що звучить у моїх спогадів зимою.
Творчість, краса, любов – все це ти одна,
Матерія, що відлита у зоряну академію.
Марина