Українське село

Хто виріс в селі той мене зрозуміє
Яка це природа, й повітря п'янке.
Довкола дерева,трава і тварини
У місті такого не стрінеш ніде.

Коли на світанку встаєш до схід сонця
Ідеш ловить рибу,збиваєш росу.
Співають птахи,вітер грає з волоссям
А ти відганяєш комарів на льоту.

Хтось скаже в селі навіть нічим зайнятись,
Немає там барів,гучних дискотек.
Та тільки як свято, а краще відпустка,
Родинами їдуть із міста до сел.

Бо хочуть у тиші усі відпочити,
На березі річки уха і шашлик.
У лісі грибів назбирати корзину,
До ранку на лавці слухать спів соловїв.

Бояться села,бо там треба робити,
В селі все дає тобі рідна земля,
Город обробляти на протязі літа,
Худобу глядіти, таке от життя.

Село це те місце в якому і досі,
Традиції люди у серці несуть.
Чекаєш канікул,бо кожного літа,
до баби і діда тебе відвезуть.

Ті хто із селом із дитинства знайомі
мене зрозуміють,підтримають всі.
Село це душа України й народу,
Дитинства колиска ,пісень і віршів.