У садах загубилось село –
Українського роду колиска.
Чи далеко я буду, чи близько,
Б"ю тобі, отчий краю чолом!
Як вологу дає джерело
Річці тій повноводній бурхливій,
Так і є тим началом село
Звідкіля почалася Вітчизна.
Тут коріння глибоке твоє
П"є землі-годувальниці соки
Та гілля і високе й широке
У житті нам наснагу дає.
То ж коліна щораз прихилю,
Як прийду до причалу дитинства
І скажу, що село я люблю –
Українського роду колиску.
2018 р.
НЕОНІЛА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
