Українцям

Українцям

Як подивлюся я на Україну ,
Аж очі хочеться відвести -
До себе кожен воза тягне -
Без совісті , без честі .

Нема поваги ні до кого ,
Вічно невдоволені .
Тому й не маємо нічого ,
Тому й земля знедолена .

Ви подивіться навкруги ,
Невже вам горя мало?
Б'єтеся , наче вороги ,
Перед очима ката.

З ненавистю до ворогів ,
Створили власну зброю.
І в той же час б'єте своїх ,
Без милості , до крові .

Немає сорому у вас ,
Так плюндрувати мову.
Писать навчились матюки ,
Але забули Слово .

І як же так ? Бракує слів.
І сльози на очах від болю .
Не відвести мені очей
Від України , бо не можу .

Вже ось ! Вже скоро і кінець ,
Північному дракону злому.
Але , чи вистачить у нас сердець,
Не стати схожими на нього ?
17.02.24 р.