Ультрафіолет

Він був лише транзитним пасажиром,
Як вихор пролетів в її житті…
Парили в небесах, на крилах,
Кохання віднесло їх від Землі…

Попутний вітер поманив на волю.
Транзит скінчився: "Люба, прощавай!"
Він догори перевернув всю долю:
"Буде, що буде! Квіточка, гуд бай!"

Попутник, що іще сказати?
Подякувала за прекрасні дні…
Подумалось, а раптом це лиш жарти!?
Ілюзія кохання, наче в сні.

На підвіконні квітка розквітала:
Фіалка – ультрафіолет…
Попутника колишнього згадала,
Не плакала, іще один куплет.

Вона вже відпустила давню тугу,
За досвід всесвіту подякувала в слід…
Всміхнулась квітам, на подвір’ї в’юка…
Приємний спогад через призму літ.
ND💜

Надія Холод (ND)