Усім на жаль скінчилась осінь.
Її творіння, наче сни,
Розсипалися по дорозі
До дуже довгої зими.
Короткі дні, холодні ночі,
В душі туманних ранків щем
І ніби платячи за злочин,
Дерева мокнуть під дощем.
Межа. Невизначеність часу.
Дні в сутінках ідуть на спад.
А вітер затаїв образу
І гонить з міста листопад.
От і скінчилась дивна осінь,
Та ще так довго до зими…
Холодний вітер листя носить,
Мій біль і розпач разом з ним.
Володимир Хвостенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Красиво! Душевно!
Красиво написано.
Вкотре перечитую.
Дякую!
Ой! Свій колишній коментар,
про який забула, прийняла за Ваш.
Прошу вибачення за неуважність.
Смійтеся на здоров’я, всі!
З повагою Г.З.