Землі наші, коли орда напала,
знову лижуть криваві язики.
Тоді кожному стає питання:
що в цей час робитимеш ти?
Вже вибір став, і кожен обирає,
а хтось, щоб себе відбілити,
негатив на інших перекладає.
Все не так, він такий розумний,
йому б усе, і все було б гаразд.
А скажем вам, від нас,
що вже полягли, що вже безвісти пропали,
а також від тих, хто ще є:
в час тяжкий, петляючи в життєвім лабіринті,
знайшовши вихід, але злякавшись,
повернувсь назад і знову заблукав там ти.
То дороги додому тобі більш не знайти!
15 листопада 2024 року
В.Є. Панченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
