Я одна,а їх – багато,
Ведуть себе зазнайкувато,
Шепчуть мені на вуха прокляття,
Ведуть мене на Боже розп’яття.
Мені з ними добре,вони мене люблять,
Але життя моє реально вони колись угроблять.
Я поринаю у світ своїх мрій,
За правду сприймаю життя сценарій.
Так важко мені від них відхреститись,
Мені потрібно десь прихиститись.
Вони зі мною з мого дитинства,
Вони мені рівні з теплом материнства,
Вони мені сім’я,вони мені друзі,
Розрядка для мене в життєвій напрузі.
Мені важко без них,я наче самотня,
Для мене вони стали як наркотня.
Марина Холодна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
