У парку

Сьогодні вперше зустрільсь ми,
На вулиці посеред парку.
Я довго думала чи підіти,
Та не насмілилась, злякалась.

Пройшов ти біля мене у ту мить,
Коли думки були лише про тебе.
І серце болісно щемить,
Що не присів ти біля мене.

Верталась я туди не раз, не два,
А декілька разів на день.
Для того, щоб побачити хотя б ще раз,
Ось ту прекрасну посмішку для мене.

Пройшов десь місяць, а може й рік,
Коли я знов побачила тебе посеред парку.
На лавочці сидів у темноті,
Піднявши голову до неба.

Нарешті вирішивши підійти,
Я швидко рушила до тебе.
Побачивши мене під ліхтарем,
Ти швидко встав й підбіг до мене.

Ми ніби вічність мовчки провели,
Ніхто не знав як все почалось.
Ось так закохувались ми,
А як у вас усе почалось?
Бойко Тетяна