У полоні

Я торкаюся землі
Босими ногами стерні.
Поколоті пальці,
Піддерті рамці.
Широка брудна колоша
У кишені нема гроша.
Мотузкою перев’язані
Сандалі мокрі ватяні.
Опущені тонкі рамена,
Пульсує сильно вена.
Свідомості нема
Розбита голова.
Ледь чутне в(н)иття,
Швидке серцебиття.
Поспішний подих,
ВІН життя гордих.

Тетяна Кунаш